Виховна робота

Ролик "Отдых в Сергеевке"

Класна виховна година на тему:«Дивись на нас, як на рівних», присвячена міжнародному дню глухих.

Мета: розвиток особистісної культури учнів, толерантного ставлення до людей з обмеженими можливостями, подолання соціальних  бар’єрів.

Відзначення Міжнародного дня глухих – справедлива шана суспільства та нагадування всім про обов’язок перед глухими, що потребують захисту та підтримки у цей непростий час.

 Глухий – це не просто категорія людей. Це окремі життя. Окремі трагедії. Окремі людські надії на те, що буде добре. На щастя, поряд з ними є ті, хто хоче допомогти. І хто допомагає. Переймаючись буденними проблемами ми повинні замислитися над непростою долею людей з вадами здоров'я і не тільки у день   27 вересня, а й протягом цілого року, не забувати про те, що поруч з нами живуть люди з вадами слуху і вони потребують допомоги і уваги.

Люблю життя

Люблю життя таким, як воно є,
Яким його мені Всевишній дарував,
Хоч іноді воно жорстоко б'є
Йому я вдячна за святий цей дар.
Люблю його і в щастя дні погожі
І в дні зневіри, суму і жалю,
І навіть, коли жити вже не можу
Я щиро кожну мить його люблю.
Один лиш раз живу я в цьому світі
Люблю своє життя таким, як є.
Я вдячна Богу за всі дні прожиті,
Люблю життя я, бо воно моє.

Вправа “Асоціації”

Мета: з’ясувати рівень обізнаності та початкове відношення до осіб з вадами слуху.

Інструкція: Назвати один -два слова, які спадають вам на думку при слові “глухий”.

Після цього асоціації обговорюються. Пояснюються причини виникнення таких асоціацій.

  

Я знаю люди дуже важко всім, І серце так стискається до болю. Та дуже прошу, прошу не спішіть, Ви не спішіть жалітися на долю... Якщо ти зрячий і навколо світ- Веселки барвами сіяє, то дякуй БОГУ бо незрячому в житті І радості цієї вже немає... Якщо ногами босими в росу Ти на світанку би могла ступити, То дякуй долі і згадай людей Багато, хто не можуть це зробити. Як у гаю співає соловей, чи листям шелестить тополя, То ви щасливі, бо вам дано слух, А багатьом це не судилась доля... То прошу подивіться навкруги І милосердні будьте до чужого Болю, а нарікати не спішіть і Не спішіть жалітися на долю...

 

     Кожен день у житті людей з особливими потребами наповнений прагненням пристосовуватися до самостійного життя у суспільстві, самовдосконалення, приносити радість собі та оточуючим. І незважаючи на деякі невдачі та смуток, надія на краще та більш легше своє існування в суспільстві не залишає їх. Головне для них, що життя є і воно продовжується.

Вправа “Ярлики”

Мета: дати відчути емоції, які виникають в учасників, коли їх змушують діяти згідно стереотипів.

Матеріали: 2 набори пазлів та корони з написами: “Будь зі мною зверхнім”, “Ігноруй мене”, “Стався до мене, ніби мені 5 років”, “Посміхайся мені”, “Зневажай мене”, “Бійся мене”, “Відчувай до мене одразу”, “Захоплюйся мною”, “Уникай мене”, “Насміхайся наді мною”.

Інструкція: розбитися на дві групи та ще по одному спостерігачу до кожної групи. Ведучий дає завдання скласти картинки з пазлів. При цьому він кожному з учасників одягає на голову корону (стрічку з написом) так, щоб він не бачив, що на ній написано. Інші з учасників мають ставитись один до одного відповідно до напису на короні, не повідомляючи йому цих слів. Після закінчення складання картинки учасники, не знімаючи корон, відповідають на запитання ведучого, чи сподобалось їм, що до них ставилися таким чином. Чому? Потім учасники знімають корони і виходять з ролей. Обговорення в колі: чим у реальному житті можуть бути “корони”? Як впливає наявність подібних “ярликів” на спілкування? Звідки ми беремо наші уявлення про інших?

Історія знає немало випадків подолання стереотипів. Серед людей з обмеженими можливостями є відомі імена.

Людвіг Ван Бетховен

Перша історія про видатного німецького композитора. Бетховена чекала безсмертна світова слава, але на шляху до неї геніальному композиторові судилося пройти через такі випробування, витримати які було під силу тільки хіба що йому одному. У віці 26 років Людвіг Ван Бетховен почав втрачати слух. Хвороба прогресувала повільно та невпинно. Вслухайтеся в слова композитора: "Майже 2 роки я уникаю будь-якого товариства, тому що я не в силі сказати людям: "Я глухий. Якби у мене була інша професія, можливо, мені б було легше, але не при моєму ремеслі. Я часто проклинаю своє існування. Я хочу, настільки це можливо, не піддаватися долі, хоч у моєму житті мені ще  багато  раз  доведеться  відчути себе знедоленим із усіх створінь Божих."

Майстер подолав духовну кризу. Саме у період загострення хвороби, від 30 до 40 років життя, Людвіг Ван Бетховен створив свої шедеври, які увійшли до золотого фонду світового музичного мистецтва ― симфонії, концерти, фантазії для хору, струнні квартети та інші. Композитор втримав тягар долі та втілив у музиці своє покликання. Він отримав перемогу над собою, над хворобою.

Джон В. Корнфорт

Коли австралійський вчений Джон В. Корнфорт з Університету Сассекса в Англії, їздив в Осло в кінці 1975 року, щоб отримати Нобелівську премію з хімії за роботи по управлінню ферментативними реакціями стереохімією, він не чув жодного слова, сказаного під час церемонії винагороди.

"Я розважав себе, озираючись в залі," розповідав Корнфорт пізніше в інтерв'ю. "Я бачив в темноті аудиторії спалахи яскравого світла ..., і не міг розібрати, що це було. Лише пізніше я зрозумів, що це виблискували коштовності, які наділи на себе жінки. Ось це мені більш всього запам'яталося на церемонії."

В залі з акустикою все було в порядку. Просто Джон В. Корнфорт у віці 10 років в кінці 20-х років втратив слух. І здобуттям Нобелівської премії, Корнфорт показав всьому світу, що глухота не є бар'єром до досягнення наукових висот.

На історичних прикладах ми бачимо, що люди з обмеженими можливостями можуть вести повноцінне життя. Але для цього вони потребують нашої допомоги,  уваги, дбайливого, душевного ставлення. Співіснування з людьми з обмеженими можливостями для багатьох стає випробуванням справжніх людських якостей, щирості материнських, подружніх, дружніх відчуттів, фактично мірилом їхньої людяності.

Як можна висловити підтримку і надати допомогу хворій людині (обговорення):

-         Привітайтеся

-         Сядьте поруч

-         Захистіть

-         Візьміть за руку

-         Поспілкуйтесь

-         Запевніть у своїй дружбі

-         Запитайте чим ви можете допомогти

-         Запросіть на свято

-         Прийдіть в гості

-         Відсвяткуйте якусь подію

-         Познайомте зі своїми друзями

-         Пограйте разом

-         Напишіть листа

Підсумок

 Батько і мати нам дали життя. Не завдавайте їм болю, образи, прикрощів, страждань. Найбільше щастя для матері й батька ― це ваша працьовитість, любов до науки, повага до старших, слухняність. По-справжньому любити їх - означає приносити в дім мир і спокій. Умій віддячувати близьким. Умій бути добрим у думках і почуттях. Бережи здоров'я батьків. Пам'ятай, що ранню старість і хвороби приносять не тільки праця, втома, а й сердечні хвилювання, тривоги і прикрощі за дітей своїх.

Виховуємо Патріотів України!